Часто-густо одна людина має 2-3 поліси з різною системою захисту і накопичувальними програмами. 70% від усього обсягу виплат у Європі припадає на Німеччину, Велику Британію, Францію та Італію – це держави з особливо розвиненою страховою структурою.

Європейці, які витрачають на страхові внески щомісяця приблизно чверть зарплати, вважають так: «Хоча життя й безцінне, цей факт зовсім не означає, що його не треба цінувати». Буває, що сім’ї укладають кілька страхових договорів. Якщо в людини немає страхового поліса на життя, то його вважають практично банкрутом. Адже страхування життя в Європі – це не тільки забезпечення рідних у разі своєї смерті, а й спосіб накопичити гроші на старість.

У цьому світі договір накопичувального страхування для європейської людини – не тільки фінансова гарантія, але і спосіб грошового заощадження, можливість створення капіталу для пенсії. Тому частка накопичувального страхування становить 90%, і тільки 10% – ризикового.

Фінансово ерудоване населення Європи віддає перевагу йому, а не банківським депозитам, оскільки накопичувальне страхування виявляється вигіднішим.

Європейське законодавство дозволяє страховим організаціям вкладати гроші тільки на рахунки великих банків і в акції найбільших підприємств. Відповідальність за вкладення несе страхова організація, що також має гарантію міжнародних перестрахувальних компаній.

Виходить, що разом із надійнішою захищеністю вони мають можливості нарощувати капітал не менше, ніж пропонують банківські депозити.

У Бельгії, Німеччині та Франції держава підтримує населення в накопиченні пенсій, але й там помітна тенденція до відходу від участі держави в цих накопичення. Намагаючись допомогти незаможній частині населення, держави впевнені, що працездатні громадяни зобов’язані самі забезпечити собі пенсійний капітал.

Накопичувальне страхування не дуже відрізняється від банківського вкладу. Договір страхування в цьому випадку укладається на досить тривалий термін, як правило, не менше ніж років так на 20. Також можна оформити страховку до якогось певного віку. Розмір накопичень формують внесені гроші та нараховану відсоткову ставку. Коли настає обумовлений у договорі страхування термін, застрахована людина може отримати всі гроші відразу або частинами як доплату до пенсії. У разі смерті клієнта всю суму грошей отримають його рідні.

До переваг накопичувального страхового поліса відносяться:

  • фінансова підтримка рідних у разі втрати годувальника;
  • накопичення солідної грошової суми до старості;
  • за тривалий період відсотки за вкладом перетворюються у значну суму грошей;
  • відсутність необхідності оформлення пенсійної страховки.

Якщо Ви плануєте укласти договір про накопичувальне страхування, поцікавтеся, наскільки успішна діяльність обраної страхової компанії, оскільки саме від цього залежить розмір відсотків за полісом накопичувального страхування.

Перед укладенням страхового договору необхідно:

  1. Продумати скільки грошей ви хочете отримати після закінчення дії страхового поліса. Зазвичай у Європі ця сума визначається виходячи з розміру бажаної планової надбавки до пенсії.
  2. Вирішити, який механізм отримання страхових виплат для вас прийнятніший: одним платежем або щомісячною фіксованою сумою.
  3. Вибрати зручний варіант внесення оплати: щопівроку, раз у квартал, раз на рік тощо.

У Європі накопичувальне страхування забезпечує фінансову стабільність у старості. Тому населення розвинених країн вибирає саме його з метою убезпечення себе від фінансових проблем у похилому віці. Підставою для такого вибору служить:

  • накопичувальне страхування виконує низку функцій – це довгострокова інвестиція, пенсійне страхування і гарантія страхових виплат рідним у разі смерті годувальника;
  • отримання солідної грошової суми на час виходу на пенсію за рахунок невеликих щомісячних відрахувань;
  • відсутність ризиків, оскільки страхові компанії гарантують виплату обумовленої суми грошей, а вдалі або невдалі інвестиції страховика впливають тільки на відсоток, що нараховується.

Статистика підтверджує успішний розвиток страхування життя в Європі. Так, згідно з даними видання «Die deutsche Lebensversicherung in Zahlen 2017» (дані про страхування життя в Німеччині у 2017 році), опублікованому Німецьким союзом страховиків, у 2016 році німецькі компанії зі страхування життя вперше «пробили» показник в 1 трильйон євро за обсягом інвестицій, зроблених за рахунок коштів їхніх клієнтів.

Це знайшло відображення у зростанні інвестиційного портфеля на 4,3% – до 923 млрд. євро (у попередньому році 885 млрд. євро). Крім того, зроблено 102 млрд. євро інвестицій в інвестиційне страхування життя без гарантій інвестдоходу (unit-linked) (у попередньому році 96 млрд. євро, зростання склало +5,9%).

У 2016 році було укладено 89,3 млн. договорів зі страховиками життя та пенсійними фондами. На частку пенсійного страхування припадає значна частина цієї суми і приблизно 40 мільйонів укладених контрактів. «Це показує, що страхова галузь робить великий вклад у розширення додаткового пенсійного забезпечення», – стверджує представник Німецького союзу страховиків.

Інвестиційний дохід, що отримується страховиками життя і пенсійними фондами, залишався на дуже високому рівні в 2016 році (90,8 млрд. євро). Разові премії в цій загальній сумі становлять 26,4 млрд. євро. Регулярні премії трохи знизилися – на 0,3%. Виплачені страхувальникам інвестиційні бонуси виросли на 7,1% до 88,9 млрд. євро. Усе це дало змогу німецьким страховикам життя заробляти своїм клієнтам в 2016 році понад 244 млн. євро щодня.

Джерело: Life Insurance