Цей розділ можна розпочати з одного із визначень поняття локалізація, які гуляють Інтернетом, або вживаються певними науковцями, практиками локалізації чи звичайними перекладачами, які «шукають себе» в цій порівняно новій підгалузі перекладу. Спробую сам бути оригінальним, самостійним у власному баченні локалізації та кількома словами окреслити її. Отож, на мою думку та виходячи із власного досвіду, локалізація – це динамічний процес адаптації програмного забезпечення, веб-сайтів або супутньої технічної документації до стандартів і мовних традицій країни, для якої призначається згадане ПЗ, веб-сайт чи документація, що до всього характеризується глибинним аналізом оригіналу, високим рівнем перекладацької майстерності локалізатора, розумінням потреб замовника та цільового користувача локалізованого продукту, а також відрізняється наявністю низки екстралінгвістичних факторів, не притаманних класичному письмовому перекладу.

А тепер трішки більше деталей… Розпочнімо з того, що локалізацію можна умовно розбити на три етапи, другий і третій з яких безпосередньо стосуються тих, хто здійснює переклад. Першим етапом буде технічна і програмна адаптація різного роду величин і категорій у формі, властивій мові оригіналу (скажімо, англійській), до аналогічних форм мови перекладу (скажімо української).

Які це форми: це формати дат, одиниць вимірювання, назв днів тижня, місяців та багато іншого, до чого ми звикли у повсякденному житті та не вважаємо за щось особливе. Наприклад, дата 12 вересня 2014 року саме так пишеться, бо в українській мові це правильно, а тому оригінал англійською мовою виглядатиме або September 12, 2014 (американський варіант), або 12 September 2014 (британський варіант). Звісно, ми могли б змиритися із калькованим відповідником (тобто неадаптованим) і дивитися на цю дату у формі вересень (вересня) 12, 2014 або 12 вересень 2014 (без слова «року» в кінці), але тоді локалізація буде неповною, та й недолугою. Через такі обставини перший етап якісної локалізації невід’ємно пов’язаний із кодуванням та вивченням особливостей стандартизації як у мові оригіналу, так і в мові перекладу.

Другий етап найбільше пов’язаний із перекладацькою роботою, найбільш трудомісткий і кропіткий, в якому є низка факторів, через які світ класичного перекладача може «перевернутися догори дриґом».