Проблема написання власного імені чи прізвища, напевно, поставала часто і дуже гостро практично перед кожним, хто пов’язує своє життя не лише з кордоном України, а й іноземними просторами. Річ у тім, що в Україні не існує єдиної системи транслітерації на англійську мову (я кажу “англійську”, бо вона де-факто є міжнародною і пересічний громадянин навряд асоціюватиме себе з баскською чи ретороманською мовою при створенні свого іміджу на закордон).

Працюючи в університеті, з першого року моєї викладацької практики мені доводилося розповідати студентам, як правильно здійснювати переклад імен, прізвищ, по батькові громадян і географічних назв України, які згадуються в оригіналі, на англійську мову. Після 2007 року, коли КМУ прийняв Постанову № 858 від 27 червня, я не те, що засумнівався у правильності моєї роботи, а взагалі, у правильності роботи уряду саме в напрямку ідентифікації українців за кордоном.

Раніше у мене не виникало великого бажання писати на цю тему, але, коли у 2007 році змінилися умови написання українських імен латиницею, в мене таке бажання з’явилося. По-перше, я маю на увазі згадану вище постанову Кабміну, у додатку ІІ до якої можновладці вказали таблицю транслітерації. За цим додатком відтепер українці, які у своєму імені чи прізвищі мають літеру “г”, стають іншими людьми. Чому я так кажу? Тому, що для працівників ОВІРів Григорії стають Ґриґоріями, а Ганни – Ґаннами, Гнати – Ґнатами, тощо, оскільки як літера “г”, так і “ґ” відтепер передаються англійською “g”, хоча до цього вони диференціювалися за допомогою “h” та “g” відповідно (Hryhorii, Hanna, Hnat, але Gudz).

Іншим “шедевром” філологічної думки (який мене просто жахає і переходить в особисту площину) є зміна транслітерації літер “є”, “ю”, “я”, а також повне нівелювання різниці між літерами “і”, “ї” та “й”. Якщо раніше Євген англійською перекладався як Yevhen, то тепер це ім’я має форму Ievgen (а Євгеній – Ievgenii). Особисто моє ім’я за такою логікою, маючи у своєму складі п’ять літер, на 60% є літерою “і” – згідно поки чинного закордонного паспорта Yuriy,  а в разі його поновлення ризикує стати Iurii. Та сама картина з іменем Юлія – до 2007 року існували форми Yulia, Yuliya, а з червня 2007-го – Iuliia…

Особисто я дуже категорично і негативно ставлюся до таких “вдосконалень”, адже крім того, що українців і так за кордоном переважно асоціюють (або помилково вважають) з Росією, то “завдяки” новій постанові ми втратимо будь-яку ідентифікацію і самобутність власних національних імен і прізвищ.

Проблема транслітерації імен за новою постановою – лише вершина айсберга. Слідкуючи за “роботою” українських органів влади, особливо депутатів і міністрів, я помітив тенденцію до того, що у нас у столиці люблять сказати “А”, а “Б” сказати або лінуються, або бояться, або не хочуть. Мова йде про географічні назви – українські міста і села, річки, озера, гори, кряжі, назви різних заповідників, назви адміністративних одиниць врешті-решт. Коли повз проїжджає автобус із гордою назвою (Khmelnitsky – перекладається на українську мову як Хмельніцки, а не Хмельницький), одразу спадає на думку питання, кому вистачає розуму (радше навпаки) писати таке.

Не беруся впевнено казати, що документи, які регламентували транслітерацію до появи Постанови №858, однозначно задовольняють мене як філолога і перекладача, але для певної демонстрації процитую документ від 1996 року.

Додаток до рішення No.9

української комісії з питань правничої термінології

протокол No. 2 від 19 квітня 1996 р.

Нормативна таблиця для відтворення українських власних назв засобами англійської мови

Укр. літери Лат. літери Примітки Приклади застосування
А A Алушта Alushta
Б B Борщагівка Borschahivka
В V Вишгород Vyshhorod
Г H , gh Н – у більшості випадків 

gh – при відтвор. -зг-

Гадяч, 

Згорани

Hadiach, 

Zghorany

Ґ G Ґалаґан Galagan
Д D Дон Don
Е E Рівне Rivne
Є Ye , ie Ye – на початку слова, 

ie – в інших позиціях

Єнакієве, 

Наєнко

Yenakiieve, 

Naienko

Ж Zh Житомир Zhytomyr
З Z Закарпаття Zakarpattia
И Y Медвин Medvyn
І I Іршава Irshava
Ї I Yi – на початку слова, 

I – в інших позиціях

Їжакевич, 

Кадіївка

Yizhakevych, 

Kadiivka

Й Y , i Y – на початку слова, 

i – в інших позиціях

Йосипівка, 

Стрий

Yosypivka, 

Stryi

К K Київ Kyiv
Л L Лебедин Lebedyn
М M Миколаїв Mykolaiv
Н N Ніжин Nizhyn
О O Одеса Odesa
П P Полтава Poltava
Р R Ромни Romny
С S Суми Sumy
Т T Тетерів Teteriv
У U Ужгород Uzhhorod
Ф F Фастів Fastiv
Х Kh Харків Kharkiv
Ц Ts Біла Церква Bila Tserkva
Ч Ch Чернівці Chernivtsi
Ш Sh Шостка Shostka
Щ Sch Гоща Hoscha
Ь Русь, 

Львів

Rus’, 

L’viv

Ю Yu , iu Yu – на початку слова, 

iu – в інших позиціях

Юрій, 

Крюківка

Yurii, 

Kriukivka

Я Ya , ia Ya – на початку слова, 

ia – в інших позиціях

Яготин, 

Ічня

Yahotyn, 

Ichnia

ia (див. коментар) Знам’янка Znamianka

Правила відтворення українських власних назв засобами англійської
мови

  1. Вітворення українських власних назв засобами англійської мови відбувається
    з їх української форми, записаної відповідно до чинного правопису, без
    посередництва будь-якої іншої мови.
  2. Відтворення українських власних назв засобами англійської мови відбувається
    шляхом транслітерації (політерного перезапису за допомогою латинського
    алфавіту). Міжмовні алфавітні відповідники подано в нормативаній таблиці,
    коментар до якої наведено нижче.
  3. Вимоги цих правила не обов’язкові для запису українських імен іноземних громадян.

Коментар до нормативної таблиці: У певних сферах відтворення українських
власних назв вживається спрощений варіант запису, що передбачає:

а) орфографічне спрощення громіздкого подвоєння приголосних ж, х,
ц, ч, ш, які відтворюються буквосполученнями zh, kh, ts, ch, sh, наприклад,
Запоріжжя — Zaporizhia,

б) апостроф і знак м’якшення (за винятком буквосполучень -ьо-, -ьї-,
що завжди передаються як -‘o, ‘i-) у спрощеній транслітерації не відтворюються.
Приклади:

Українська форма: Спрощена транслітерація: Точна транслітерація:
Львів Lviv L’viv
Ананьїв Ananiv Anan’iv
Стеф’юк Stefiuk Stef’iuk
Koрoп’є Koropie Korop’ie

РОЗ’ЯСНЕННЯ

щодо особливостей застосування нормативної таблиці для відтворення
українських власних назв засобами англійської мови

  1. Звичайно застосовується спрощена транслітерація. Точна транслітерація вживається
    тільки в окремих випадках і за погодженням з Українською комісією з питань
    правничої термінології та Інститутом української мови НАН Україин.
  2. Зберігають традиційне написання такі власні назви:
  3. Ukraine (вживається без артикля “the”)

    Crimea

    Black Sea

    Sea of Azov

  4. В окремих випадках і за умов, коли це не суперечить правилам оформлення
    відповідного документа, транслітерована власна назва може дублюватися у
    дужках традиційним написанням, наприклад:
    Dnipro (Dnieper)

Можливо, дещо із запізненням, але моїм читачам, які зокрема зацікавилися цією статтею, рекомендую почитати про нові правила транслітерації в Україні. Так сталося, що Ю.В.Т. виправила недоробки, згадані у цій статті, ніби почула мої “волання”.