Персональний блог Юрія Олексійчука
Рекомендую

Часто-густо одна людина має 2-3 поліси з різною системою захисту і накопичувальними програмами. 70% від усього обсягу виплат у Європі припадає на Німеччину, Велику Британію, Францію та Італію – це держави з особливо розвиненою страховою структурою.

Європейці, які витрачають на страхові внески щомісяця приблизно чверть зарплати, вважають так: «Хоча життя й безцінне, цей факт зовсім не означає, що його не треба цінувати». Буває, що сім’ї укладають кілька страхових договорів. Якщо в людини немає страхового поліса на життя, то його вважають практично банкрутом. Адже страхування життя в Європі – це не тільки забезпечення рідних у разі своєї смерті, а й спосіб накопичити гроші на старість.
Читати повністю Накопичувальне страхування в Європі: 9 із 10 сімей застраховані

Цього разу трішки про САПки.

Системи автоматизованого перекладу вам у поміч!

Звісно, багато з наших відвідувачів (якщо не всі 🙂 ) знають про системи автоматизованого перекладу, або як їх називають ті, хто не розуміє української, Computer-assisted Translation (CAT) Tools. Я ж їх називаю просто – САПки 🙂

Однак далеко не всі усвідомлюють реальну користь і зручність їх використання для перекладу/локалізації або просто лінуються почитати трішки посібників… Ось деякі з переваг САПок:
Читати далі…

Цей розділ можна розпочати з одного із визначень поняття локалізація, які гуляють Інтернетом, або вживаються певними науковцями, практиками локалізації чи звичайними перекладачами, які «шукають себе» в цій порівняно новій підгалузі перекладу. Спробую сам бути оригінальним, самостійним у власному баченні локалізації та кількома словами окреслити її. Отож, на мою думку та виходячи із власного досвіду, локалізація – це динамічний процес адаптації програмного забезпечення, веб-сайтів або супутньої технічної документації до стандартів і мовних традицій країни, для якої призначається згадане ПЗ, веб-сайт чи документація, що до всього характеризується глибинним аналізом оригіналу, високим рівнем перекладацької майстерності локалізатора, розумінням потреб замовника та цільового користувача локалізованого продукту, а також відрізняється наявністю низки екстралінгвістичних факторів, не притаманних класичному письмовому перекладу.
Читати далі…

Володіння іноземними мовами зараз не надто велика дивина, якщо порівнювати, скажімо, з 1990-ми роками. З одного боку, “Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина”, але з іншого, що можна отримати від знання іноземної мови, крім задоволення самим собою, тим, що я можу вільно спілкуватися з іноземцями без зайвих труднощів? Відповідь проста і дуже однозначна: заробляти на життя – “to make a living”, так би мовити.

Дуже багато вищих навчальних закладів України сильно рекламують і пишаються своїми економічними та юридичними спеціальностями, тоді як філологія відходить на другий або навіть третій-четвертий план і зводиться чомусь переважно до перспективи викладати «якусь там» мову в школі, а якщо поталанить – в університеті. Звісно ж, ще можна займатися репетиторством, але це все – один із варіантів того, як можна мовою заробляти на життя.
Читати далі…

Неймовірні темпи розвитку ІТ-технологій і програмного забезпечення справляють просто неймовірний вплив на наші життя та залишають відбиток на всіх його аспектах. Днями мені запропонували прочитати один цікавий текст, з яким ви можете ознайомитися мовою оригіналу тут. Я вирішив його перекласти (з невеликими адаптаціями) українською мовою, щоб ті читачі, які не зовсім вільно почуваються в читанні англійською мовою, змогли сповна насолодитися цим шедевром. Отож, якщо ви зацікавилися, прошу читати далі…
Читати далі…

Ключові слова:
2019 Персональний блог Юрія Олексійчука.
Всі права застережені. Передрук без згоди власника заборонено.
При цитуванні матеріалів посилання на блог обов'язкове.